Методичні рекомендації з підготовки облітників (злучних або парувальних пунктів) та організації їх роботи.
Господарські якості бджолосім’ї в значній мірі залежать від плідних маток з цінними племінними властивостями. Щоб гарантовано отримати маток бажаної якості необхідно здійснювати контроль за їх паруванням з трутнями, які як і вони, мають походити від продуктивних сімей. Розведення і селекція бджіл ускладнюються тим, що матки паруються в повітрі з декількома (6-16) трутнями на віддаленні від своєї пасіки в середньому до 2 км. За недостатньої кількості трутнів, матка може відлетіти на 7 – 10км, але за щільного насичення трутневого фону навколо пасіки, спаровування може відбутися і в межах 1км. Трутні відшуковують свої місця збору на відстані до 4 – 7 км. від власних вуликів.
На практиці контролювати процес природного спаровування можливо тільки створивши спеціальні ізольовані місця (облітники) з повною чи частковою гарантією відсутності чужих небажаних трутнів. Такий метод контролю називається ізоляція льоту маток і трутнів у просторі. Найчастіше під цим розуміють створення злучних пунктів, на які завозять маток і батьківські сім’ї. Створення сильного трутневого бар’єру, тобто виведення максимальної кількості трутнів від великого числа сімей і насичення ними невеликого простору дає максимальну гарантію спаровування з потрібними трутнями. В.В. Малков такий метод використовував при селекції приокських бджіл.
На пасіці з радіусом ізоляції 5 – 7 км і хорошим насиченням трутневого фону (використовували більше 10 батьківських сімей) можливо отримати чистоту спаровування в межах 80-90%. Але найкращі результати досягнуто на злучних пунктах, розташованих у горах чи на островах. Трутні уникають польотів над водою, тому в інструкціях для злучних пунктів, розташованих на островах, рекомендована ізоляція з мінімальною відстанню 3 км.
Успішність спаровування маток з трутнями у визначених місцях в значній мірі залежить від наявності достатньої кількості трутнів. За Ф.Рутнером (2006) 100 маткам необхідно 1000 трутнів, але для гарантії спаровування з бажаними трутнями, їх необхідно в 6 – 10 раз більше. Тому, кількість батьківських сімей, необхідних на тих чи інших злучних пунктах, треба визначати в залежності від зовнішніх умов. Так, на 50 бджоломаток потрібно мінімум 4 – 6 батьківських сімей, на 250 – найменше 8 штук, але чим більше тим краще.
Отже, облітник (злучний або парувальний пункт) – спеціально обладнаний точок, який забезпечує направлене парування неплідних бджоломаток із строго визначеними трутнями.
Матки для трутневих сімей
1. Матки для трутневих сімей повинні відбиратися з оцінених за племінною цінністю сімей.
2. При відборі племінного матеріалу необхідно впевнитись, що він гарантовано походить від племінної матки. Наявність родоначальниці повинна бути перевірена однозначно. Матка-родоначальниця повинна бути гарантовано одна у сім’ї, іншої (напр. молодої) матки не повинно бути.
3. Материнська сім’я, з якої виводитимуть маток для батьківських сімей (сім’я 4а) повинна спостерігатися не тільки самим бджолярем, а й іншою особою (наприклад, старостою бджолярів, керівником (представником) об’єднання матководів).
4. Для трутневих сімей повинно виводитися досить багато запліднених маток (мінімум 20). Крім того, у бджоляра або у інших бджолярів в регіоні в резерві повинні бути інші матки-сестри, щоб в разі необхідності використовувати їх.
5. Всі матки для трутневих сімей повинні позначатися індивідуально (мітки-наліпки з кольором року і номером).
6. Перед підсадкою кожній матці потрібно підрізати одне переднє крило приблизно на 1/3 його довжини, щоб при втраті мітки стару матку можна було ідентифікувати від нової.
7. Всі матки, які використовуються у трутневих сім’ях, повинні спаровуватися під контролем (штучне осіменіння або лінійний облітник), щоб гарантувалося, що в сім’ях народяться трутні тільки відповідного походження.
Контроль за парувальним пунктом
Якщо трутневі сім’ї в зимовий період зберігаються не на облітнику, то точок кожного року перед сезоном повинен перевірятися на відсутність бджіл невідомого походження. Для цього є такі можливості:
• Обстеження медоносних і пилконосних рослин при гарній погоді по всій ізольованій зоні на наявність на них бджіл (Увага! Дикоживучих бджіл не слід плутати з медоносними, тому потрібно залучати експертів по диких бджолах).
• Розкладання підгодівлі і нагрівання воску (стільники з розплодом з рамками для меду і пилку нагріти за допомогою невеликої спиртівки) для приманювання бджіл.
• В особливих випадках, перед сезоном на парувальному пункті розставляються нуклеуси з неплідними матками без трутнів. Матки повинні контролюватися мінімум 6 тижнів на яйцекладку. До привозу трутневих сімей, нуклеуси вивозять із точка.
Формування та утримання трутневих сімей
1. Трутневі сім’ї необхідно формувати не пізніше ніж до кінця серпня. Якщо протягом злучного сезону на облітнику формуються відводки, то їх можна формувати тільки бджолами і розплодом із трутневих сімей.
Підсадку молодих маток у створені на облітнику відводки потрібно зробити не раніше 15 липня, щоб не з’явилися трутні від нової матки. При більш ранніх термінах весь трутневий розплід у відводках потрібно знищити.
2. Весною трутневі сім’ї, які буде використано на парувальних пунктах, повинні підлягати експертизі постачальників трутневих сімей і бджоляра, який поставляє маток на парування, або іншого фахівця. При цьому, в першу чергу потрібно перевірити, чи в усіх сім’ях є оригінальна матка (перевірка міток та порівняння із записами у селекційній картці). Далі потрібно оцінити силу сім’ї, властивості поведінки і стан її здоров’я. На основі отриманих результатів огляду складається звіт. Поганий стан сім’ї, погані якості або симптоми хвороби є причиною бракування трутневих сімей.
3. Перед відкриттям злучного пункту (облітника), від усіх трутневих сімей необхідно взяти проби на дослідження екстер’єрних ознак (50 робочих бджіл) і віддати на перевірку до лабораторії. Одночасно потрібно відібрати шматочки запечатаного трутневого розплоду приблизно 50 комірок, для можливих досліджень ДНК (заморозити при -18 ° C).
Сім’ї, які не відповідають стандартним напрямкам селекції (див. Племінні стандарти ГО ОМУ ), не можна використовувати, або вони повинні бути видалені з облітника.
4. Ранньою весною при першій перевірці у трутневих сімей необхідно брати проби з медових стільників (збірні проби для всього злучного пункту, причому одна проба не повинна охоплювати більше ніж 12 сімей) для дослідження їх у ветеринарній лабораторії на наявність збудників гнильцевих хвороб.
5. Не пізніше ніж за 6 тижнів перед відкриттям злучного пункту до кожної трутневої сім’ї потрібно ставити мінімум один трутневий стільник (для цієї мети повинні бути підготовлені трутневі стільники, рамки з трутневою вощиною або будівельна рамка). Протягом подальшого розвитку число трутневих стільників має збільшуватися в цілому до 3-4, в залежності від сили сім’ї.
При пізньому розвитку весною, або ранньому відкритті злучного пункту доцільно з осені в гніздо зимувалих бджіл підставляти стільник із розташованою по центру, раніше відбудованою секцією (15 х 20 см) трутневих комірок. У таких стільниках, що містять як бджолині, так і трутневі комірки, матки швидко відкладають яйця і вже ранньою весною в них з’являється перший трутневий розплід.
6. Трутневі сім’ї потрібно тримати якомога щільніше. Принос корму ніколи не повинен припинятися, в разі потреби, сім’ї необхідно підгодовувати (Основне правило: сім’я постійно повинна мати 8 – 10 кг корму у крайніх стільниках). Відбір меду призводить до погіршення догляду за трутнями і до їх передчасного вигнання. Через це, рекомендується не відбирати мед під час парувального сезону. Якщо, все ж таки виникла така необхідність спершу потрібно переконатися, що взяток не припиниться. При перших ознаках вигнання трутнів під час сезону, забезпечити сім’ї кормом. До середини або до кінця злучного сезону може виявитися доцільним видалення старої матки з трутневої сім’ї . Безматочні сім’ї краще доглядають за трутнями. При появі ройового стану рекомендується створення проміжних відводків.
7. Трутневі сім’ї повинні піддаватися ретельному контролю на закліщованість Варроа і боротьбі з ним. Для цього має контролюватися спонтанне падіння кліща на початку сезону і в середині червня приблизно 1 тиждень, з допомогою піддонів. Якщо при цьому падає більше 5 кліщів в день або 35 кліщів на тиждень, значить, стан закліщеності став критичним і потрібне лікування.
8. Якщо трутневі сім’ї зимують не на злучному пункті, то їх розставляються на точку окремою групою по відношенню до інших сімей пасіки (відстань до інших сімей мінімум 500 метрів). Приблизно за 3 тижні до відкриття облітника, необхідно запобігти прильоту у вулики чужих трутнів шляхом встановлення загороджувальної решітки на льотки. (До того як з’являться перші дорослі трутні, сім’ї бажано перевезти на облітник, де решітки потрібно видалити. Безпосередньо перед перевезенням сімей, слід переконатись, що на стінках вуликів і на прильотних дошках не зібрались чужі трутні.) (УВАГА! : роздільні решітки від трутнів, пропоновані в торгівлі, не підійдуть, так як можуть траплятися і маленькі трутні, які крізь них проходять. Підійдуть звичайні роздільні решітки для маток, які використовуються для відділення медової частини гнізда від розплідної.)
Організація роботи парувальних пунктів
1. Приймати можна тільки ті партії нуклеусів, у яких є свідоцтво про відсутність хвороб.
2. Привезені сімейки потрібно для заспокоєння напоїти і розмістити у прохолодному місці. Несправності вуликів і інші недоліки повинні відразу заноситися в журнал злучного пункту (важливо при можливих майбутніх рекламаціях).
3. Всі привезені нуклеуси слід проконтролювати на наявність трутнів. Посилки, в яких знайдено навіть один трутень, повинні бути відправлені назад пасічнику з обов’язковим покриттям виниклих затрат.
4. Розстановка сімей може проводитися тільки ввечері або рано вранці (виняток: холодна погода або дощ).
5. Кожен привезений нуклеус потрібно внести в журнал злучного пункту (керівництво ОМУ) з номером її захисного ящика. Журнал злучного пункту ведеться ретельно і детально, щоб він міг служити документом при можливих рекламаціях.
6. Нуклеуси необхідно регулярно контролювати. При цьому особливо потрібно звертати увагу на запаси корму (при необхідності підгодовувати, за додаткову плату)
7. Матки, у яких яйцекладку можна з упевненістю визначити (Увага!, не поодинокі яйця!) можна достроково відправити назад власнику. Матки, особливо у слабких сім’ях, інколи можуть проникати в кормове відділення нуклеуса, тому якщо матка не знайшлася, потрібно оглянути і його. Всі інші нуклеуси після 3 тижнів перебування на облітнику відправляються назад. (Виняток: довго тривають періоди несприятливої погоди).
8. Виїмка нуклеуса із захисних ящиків повинна проводитися поза льотного часу (інакше відбувається збій льоту бджіл і наліт на інші нуклеуси, внаслідок чого можуть травмуватись або навіть знищуватись матки чужими бджолами).
9. Привезені бджолярем селекційні карти та паспорти для запліднених маток повністю заповнюються і підписуються. Для незапліднених або втрачених маток племінна карта погашається штампом злучного пункту. Якщо племінні картки не привозяться, то для кожної плідної матки заповнюється і підписується керівником злучного пункту свідоцтво злучного пункту (нижній розділ паспорта на матку).
10. Відсутні документи повинні доповнюватися (увага!, рахунок виставляється пасічнику).
11. Відзначити в журналі злучного пункту успіх запліднення матки, причину її втрати і дату відправки для кожного нуклеуса.
12. При зворотному відправленні нуклеусів, пасічника попередньо повідомляють.
13. Всі роботи на злучному пункті між розставленими для обльоту маток нуклеусами під час їх льоту ЗАБОРОНИТИ! (температура> 20 °C, час між 10.00 і 16.00) Відвідувачі під час цього періоду також не повинні ходити між нуклеусами (небезпека збою льоту маток).
14. Протягом сезону, від мінімум 20 запліднених на злучному пункті маток, повинні бути відібрані проби по близько 50 запечатаних комірок з розплодом робочих бджіл, для можливого дослідження їх ДНК (заморозити при -18 ° C) .
Контроль злучних пунктів ( облітників).
1. Кожні два роки кожен облітник повинен відвідати уповноважений від організації. При цьому повинен бути перевірений робочий процес на злучному пункті і його облаштування. Стан трутневих сімей та наявність маток необхідно перевіряти вибірковим шляхом. Про проведену роботу складається звіт у двох екземплярах, один з яких видається власнику злучного пункту або його довіреній особі, а інший здається у архів організації.
2. У кінці кожного злучного сезону, керівником облітника і постачальником трутневих сімей повинен готуватися докладний звіт про виконані роботи.